Напередодні сумної дати української історії,  24 листопада 2017 року, в Шосткинському вищому професійному училищі відбувся захід з метою вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. Учні ІІ-ІІІ курсів разом з педагогами згадали й віддали данину одній з найскорботніших сторінок нашої минувшини.

Урок справив на присутніх глибоке враження: дехто з учасників не міг стримувати сльози, особливо коли мова зайшла про факти з історії конкретних родин. Розповіді про родинні трагедії часів Голодомору були короткими, але від них «мороз ішов поза шкірою», адже в кожній історії – спогади про страшну смерть від голоду, якого цілком могло не бути, бо врожай хліба в Україні влітку 1932 року видався досить гарним. Велике враження на учнів справили світлини, що дивом не загубилися в архівних нетрях та дійшли до нашого часу. Неоціненне значення мають документальні фільми-спогади тих, хто вижив у 33-му.

Наприкінці уроку всі, хто був присутній на заході, отримали по маленькому шматочку хліба. Такий шматочок – один на день, а то й на декілька днів! — мав підтримувати вогник життя у кволому тілі виснаженої помираючої людини. Це були не ті глевкі окрайці, як-не-як випечені з жолудів, лободи чи полови. Сьогодні це був сучасний, свіжий, смачний хліб Шосткинського хлібокомбінату, і ми могли лише уявити, як то воно – їсти не запашний пухкий шматочок хліба, а черствий шматок, яким не можна наїстись, а ще ж хотілося і вижити!

Урок-реквієм мав своє продовження наступного суботнього вечора, 25 листопада 2018 року, коли о 16.00 вікна квартир засвітилися вогниками свічечок, отриманих учнями й викладачами наприкінці тематичного заходу. Це були вогники-спомин за упокій невинно знищених мільйонів наших співвітчизників, а для багатьох з нас – згадка про наших же родичів, що тяжко згоріли в полум’ї політичних репресій трагічних 30-х років.

Facebook

Twitter

Print

email